- інтонаційно
- —————————————————————————————інтонаці́йноприслівникнезмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови. 2005.
інтонаційно
Смотреть что такое "інтонаційно" в других словарях:
інтонаційно виділений — дієприкметник з прислівником … Орфографічний словник української мови
інтонаційно-змістовий — прикметник … Орфографічний словник української мови
інтонаційно — Присл. до інтонаційний … Український тлумачний словник
інтонація — ї, ж. 1) Ритміко мелодійний лад мови, послідовна зміна висоти тону, сили й часу звучання голосу, що відображає інтелектуальний та емоційно вольовий зміст мовлення. 2) Тон, манера або відтінок вимови, що виражають яке небудь почуття мовця, його… … Український тлумачний словник
речення — I р ечення я, с. 1) Граматично та інтонаційно оформлена цілісна мовна одиниця, яка є основним засобом формування та вираження думки. •• Безособо/ве ре/чення речення, в якому головний член виражає який небудь процес або стан без віднесення його до … Український тлумачний словник
підкреслювати — юю, юєш, недок., підкре/слити, лю, лиш, док., перех. 1) Проводити риску під яким небудь текстом, словом і т. ін., вирізняючи щось. 2) Наголошувати на чому небудь, виділяючи його як значніше, важливіше за інше (звичайно у викладі). || Вирізняти… … Український тлумачний словник
прообраз — у, ч. 1) Той, хто стає, або те, що стає зразком, взірцем кого , чого небудь. || Первісний зразок чого небудь. 2) Особа, яка служить авторові оригіналом для створення літературного персонажа; прототип. || Відтворення художніми, мовними,… … Український тлумачний словник
речитатив — у, ч., муз. 1) Форма вокально музичного твору, яка інтонаційно та ритмічно наближається до декламації; наспівне декламування. || Промовляння співучим голосом, наспівним декламуванням. 2) у знач. присл. речитати/вом. Наспівно, протяжно … Український тлумачний словник
синтагма — и, ж., лінгв. 1) Відрізок усного мовлення чи написаного тексту, який вирізняється в межах речення як певна синтаксична та інтонаційно смислова єдність. 2) Сполучення або злиття двох суміжних мовних одиниць будь якого рівня, розташованих у певній… … Український тлумачний словник
емфаза — и, ж. 1) літ. Підсилення емоційної виразності мови зміною інтонації та застосуванням різних риторичних фігур. 2) лінгв. Напруженість при вимові деяких звуків … Український тлумачний словник
